Поява власного пристрою – важливий злам. Адже поки дитина дивиться контент на сімейному телевізорі чи батьківському планшеті, дорослий хоча б частково впливає на її медіавибір. Тоді як власний смартфон переносить цей вибір у персональний простір.
66% дітей уже мають власний гаджет із доступом до інтернету. Серед них 91% мають смартфон, 51% – планшет, а 49% – ноутбук. Причому саме смартфон поступово стає точкою переходу до більш самостійного медіаспоживання: серед дітей 8-11 років його вже мають 90%, а у групі 12+ – фактично всі опитані.
Як змінюється дитяча увага з віком
Контент стрімко змінюється разом із віком, тому говорити про дитячу аудиторію як єдину групу стає дедалі складніше. Наприклад, у наймолодших дітей домінують мультфільми та мультсеріали. Далі до них додаються Minecraft, Roblox, блоги та інші формати, а ближче до підліткового віку – серіали, фільми та ігрові стрими.

“Цікаво й те, що екран дедалі рідше отримує всю увагу дитини. Лише 34% дітей під час перегляду контенту або гри не роблять нічого паралельно”, – зазначила Managing Director UM Ukraine Тетяна Буратчук.
Для порівняння, у 2025 році таких було 84%. Сьогодні 39% паралельно їдять, 31% спілкуються з друзями чи родиною, 30% використовують контент як спосіб зайняти себе в черзі, у лікаря чи в інших ситуаціях очікування. Навіть 11% поєднують медіаспоживання з домашніми завданнями.
Майже кожна друга дитина вже користується ШІ
Ще одна зміна, яка за рік стала дуже помітною, – використання штучного інтелекту.
У 2026 році ШІ вже використовують 46% опитаних дітей. Найчастіше не лише для розваг: 92% звертаються для пошуку інформації, 89% у процесі навчання.
Частка тих, хто взагалі не знає або не користується ШІ, скоротилася з 49% до 34%.

Дитинство не переходить в онлайн
Іноді здається, що через смартфони й соцмережі дитинство остаточно переходить в онлайн. Однак дослідження показує протилежне.
91% дітей відвідують торгово-розважальні центри, причому 74% роблять це разом із сім’єю. Для родини ТРЦ залишається не просто місцем для покупок, а простором, де в одному сценарії поєднуються магазини, фудкорти, кінотеатр, іграшки та розваги.
Дитячий світ у 2026 році – постійний рух між онлайн та офлайн. Особливо це помітно в тому, як виникає бажання отримати нову іграшку.

Як у 2026 році народжується бажання купити іграшку
Серед дітей до 10 років у топі популярних категорій залишаються одночасно і класичні, і тісно пов’язані з медіакультурою формати: конструктори обирають 48%, колекційні фігурки – 44%, м’які іграшки – 43%, а іграшки з мультфільмів – 42%.
Цікаві причини, через які дитина хоче нову іграшку. Відтак 57% дітей звертають увагу на те, чи пов’язана іграшка з мультфільмом або мультсеріалом. Для 45% важливо, що така іграшка вже є у друзів або інших дітей, для 44% – її зовнішній вигляд. Ще 32% реагують на тренди, 29% – на можливість тактильної взаємодії, а 26% – на колекційність.
Сьогодні 60% дітей дізнаються про новинки в магазині. Але майже на одному рівні з фізичною полицею працюють цифрові майданчики: 43% знайомляться з іграшками через рекламу на YouTube або інших стримінгових сервісах, 40% – через контент, розпаковки та огляди.
Фінальний вибір у більшості випадків не дитячий і не батьківський, а спільний. 67% дітей обирають іграшку разом із дорослими. 20% роблять вибір самостійно, а лише у 13% випадків рішення повністю залишається за дорослими.
“Виходить своєрідний подвійний фільтр: дитина формує бажання, дорослий перевіряє його на раціональність”, – підсумувала керівниця MADLAB Яна Фаренюк.
Не просто дешевше чи дорожче: як змінюється логіка покупки іграшок
Головними покупцями іграшок залишаються батьки – 94%. На другому місці бабусі та дідусі – 33%. Причому більшість сімей купують нові іграшки не “лише на свята”: 55% дітей отримують їх один-два рази на місяць, а ще 20% – щотижня або частіше.
Для 87% батьків головний критерій вибору – інтерес самої дитини. Далі йдуть ціна – 53%, матеріал та якість – 52%, безпечність – 49%.
“Батьки не ігнорують дитяче “хочу”. Навпаки, саме воно найчастіше запускає покупку. Але після цього починаються дорослі питання: скільки це коштує, наскільки якісна річ, чи безпечна вона і чи виправдана така ціна”, – розповіла Managing Director UM Ukraine Тетяна Буратчук

Частка тих, хто орієнтується на середній та високий ціновий сегменти, за рік скоротилася з 50% до 38%. Водночас уже 62% батьків кажуть, що вартість залежить від конкретного вибору дитини. Тобто замість фіксованого “ми купуємо іграшки тільки до такої суми” працює інша логіка: покажіть, чому саме ця річ варта більшої витрати.
Навіть за активного цифрового впливу сама покупка залишається переважно фізичною: 67% купують іграшки офлайн, а найбільш популярним офлайн-каналом є спеціалізовані магазини іграшок. Онлайн віддають перевагу 33%, і тут головним каналом стають українські маркетплейси.
Підсумки дослідження
У 2026 році змінюється сама логіка дитячого споживання. Контент стає персональнішим, бо тепер у дітей раніше з’являється власний смартфон. Увага дробиться між YouTube, грою, TikTok, Telegram, друзями та іншими заняттями. З віком дитина сама формує своє медіаменю.
Навіть якщо фінальний вибір відбувається в магазині, бажання отримати певну іграшку формується раніше. До цієї полиці дитина може прийти вже з історією. Наприклад, бачила персонажа в мультфільмі, гру – на YouTube, іграшку – у друга, розпаковку – у відео.
Далі до дитячого бажання приєднується доросла логіка — якість, безпека, ціна та розуміння, чи справді ця покупка має цінність.
На перетині цих двох світів: дитячого “хочу” і дорослого “чому саме це?” – сьогодні й формується реальний вибір.